Загальний характер корекційної
роботи у випадку оптичної дислексії та дисграфії спрямований на подолання
труднощів засвоєння літер, заміни, змішування літер у процесі читання та письма. В основі оптичної дислексії та
дисграфії лежать труднощі оптичного й оптикопросторового аналізу, недиференційованість
уявлень про форми, схожих між собою, вади зорового сприйняття й пам'яті,
недорозвинення просторового сприйняття і просторових уявлень. Для усунення
даного порушення традиційно проводиться робота в наступних напрямах:
— формування зорового сприйняття й
розпізнавання форми, величини й кольору;
— розвиток зорової пам'яті;
— формування просторових уявлень,
зорового аналізу й синтезу.
Завдання корекційної роботи
У корекційному процесі, під час роботи мають вирішуватися кілька завдань.
Перше завдання (основне) — подолання оптичних
проявів дисграфії та прискорення терміну запам'ятовування
літер. Значну увагу тут слід приділити уточненню й диференціації оптичних
образів літер, які легко сплутати. Під час формування навичок правопису тієї чи
іншої літери необхідно пропонувати дітям різноманітні вправи з моделювання
літер.
- Змалювати фігуру або літеру за запропонованим зразком
після короткочасного споглядання.
- Скласти фігуру, літеру
з паличок, сірників, викласти шнурком, зліпити з пластиліну (спочатку за
зразком, потім по пам 'яті).
- Сконструювати літеру з
поданих елементів (завдання пропонується в кількох варіантах: за зразком; після
короткочасного споглядання; за словесною інструкцією).
-
Доповнити відсутній елемент фігури за наявності зразка.
- Додати відсутній елемент фігури за уявою, доповнити
відсутній елемент у літері (за зразком; за уявою після короткочасного споглядання
літери; за словесною інструкцією).
Для кращого засвоєння літера співвідноситься з
якимось подібним зображенням (предметом). Для засвоєння наступної графеми
доцільно переробити літеру, додаючи елемент.
Одночасно відбувається написання закритого та
відкритого складів: об, аб, юб; бо, ба, бю.
Склади прописуються як за поданим графічним
зразком з обов'язковим проговорюванням, так і під диктовку.
Потім можна моделювати слова: баба, фа, боби, арфа,
фарба... У словах літери з іншої оптичної групи (якщо дитина не
вміє їх писати) вчитель прописує іншим кольором.
Друге завдання — запобігання
виникненню графічної дисграфії. З перших занять моделюються та графічно
прописуються речення з вписуванням вивчених слів.
Третє завдання — запобігання
виникненню фонематичної дисграфії. При накопиченні букв, які позначають звуки,
що розрізняються за фонематичними ознаками, можна розпочинати роботу з диференціації
твердих і м'яких звуків у складах, словах.
Діти прописують склади та слова як за поданим
графічним зразком з обов'язковим звуко-буквенним аналізом та
проговорюванням, так і під диктовку. Пізніше додаються вправи з диференціації
звуків за глухістю та дзвінкістю. Для цих вправ необхідна більша кількість
засвоєних літер.
Слова для тренування слід добирати так, щоб у
них якомога частіше повторювалися літери однієї оптичної групи. Спочатку це
склади і слова, у написанні яких використовується одна літера з цієї групи
(наприклад, г ), потім слова, де ця літера виступає як елемент іншої
літери (п, р). Потім прописуються слова, де можна диференціювати ці
літери (пора, гора).
У дітей, які мають прояви оптичної дисграфії,
як правило, страждає і функція запам'ятовування даної літери, слова. Для
тренування цієї функції можна виконувати вправи зі словотворення та словозміни.
Основа слова весь час залишається незмінною, багаторазове прописування її є
запорукою того, що дитина просто механічно запам'ятає, як вона пишеться (іноді
це допомагає зняти багато проблем).
Четверте корекційне завдання — формування активного
словника дитини з одночасним формуванням граматично правильного мовлення.
Корекційна робота з запобігання та
подолання дисграфій і дислексій кропітка, тривала і вимагає терпіння як з боку
учнів, так і з боку вчителів. Головне — вона не має припинятися за будь-яких
умов і повинна тривати упродовж усього терміну навчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар